Name: Приказки та прислів'я: про сім'ю
Item: Приказки та прислів'я: про сім'ю
Author: lol

Головна » Статті » Прислів’я та приказки

Приказки та прислів'я: про сім'ю

Приказки та прислів'я: про сім'ю * Нема кращого друга, як вірна супруга. * Без вірного друга велика туга. * У кого жінка не вмирала, у того горня не бувало. * Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця. * Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина – мені жінку родила. * Як люба дружина, то люба й в ряднині. * Хоч нема що з’їсти, аби було з ким сісти. * Нащо й клад, коли в сім'ї лад. * Живуть між собою, як голубів пара. * Нема вірнішого приятеля, як добра жінка. * Три друга: батько, мати та вірна жінка. * Чоловік та жінка – одна спілка. * Мовчок: розбив тато горщок, а мати два, та ніхто не зна! * З добрим подружжям і горе розгорюєш. * Жінка чоловікові подруга, а не прислуга! * Жона держить дом за три угли, а муж за четвертий. * Іван плахту носить, а Настя булаву. * Гарна пава пером, а жінка норовом. * Добра жінка мужові своєму вінець, а зла – кінець. * Краще камінь довбати, чим лиху жінку навчати. * Від сердитої жінки постарієш, а від доброї - помолодієш. * Від огня, води і злої жони – Боже борони! * Лучче їсти хліб з водою, чим жити з жінкою лихою. * Розумна жінка чоловіка із біди врятує, а дурна ще втокмачить. * Жінка не черевик – з ноги не скинеш. * І в лиху годину не кидай дружину! * Хоч ох, та вдвох! * Куди голка – туди й нитка, куди чоловік – туди й жінка. * Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде. * Як чоловік жінку не любить, то й добра лихою не буде. * Не заглядайся на чужих жінок, бо свою загубиш. * Той сам себе губить, хто чужу жінку любить. * Сім’я міцна – горе плаче! * За молодим жити весело, а за старим – затишно. * Біда – як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка – як калина! * Драний кожух – не одежа, чужий чоловік – не надежа. * Не дай Бог коня лінивого, а чоловіка ревнивого! * Як була я дівочкою – до мене ходили з горілочкою, а як стала молодицею – перестали ходить і з водицею. * Чоловік, як ворона, а все ж жінці оборона. * В дівках сиділа – плакала, заміж пішла – вити стала. * Гарна дівицею, гарна й молодицею. * Як гарна молодиця, то гарно й подивиться. * На красивого чоловіка дивитись гарно, а з умним жити легко. * На красиву жінку гарно дивиться, а з розумною гарно жить. * Де красна молодиця, там ясна світлиця. * Як сорочка біла, той жінка мила. * Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона. * Де багацько господинь, то ту хату хоч покинь. * Жона – княгиня, а хата не метена! * Вчи жінку без дітей, а дітей без людей. * За ледачим чоловіком жінка марніє, а за хорошим – молодіє. * Коли п’яниця в шинку скаче, то жінка дома плаче. * Рідня до півдня, а як сонце зайде – і сам чорт не найде! * Доки не поберуться – любляться, а поберуться – чубляться. * Пий пиво – та не лий, люби жінку – та не бий! * На зло моїй жінці – нехай мене б’ють. * Стара не покине, молодих сам не хочу. * Поспішився – оженився і в біду зразу ввалився! * Не мав лиха, так оженився. * Оженився, як на льоду обломився. * Ішов, ішов дорогою – та і в яму впав, любив, любив хорошую – та й плюгаву взяв. * Як оженився, так зажурився: треба горшка, миски і колиски. * Пий сама, мила, коли таке зварила! * Де муж старий, а жінка молода, там рідка згода. * Як жениться – то мостом стелиться, а як ожениться – то кісткою в грудях стає. * Оженивсь – перемінивсь. * В людях Ілля, а вдома свиня. * Жінка для совіту, теща для привіту, а матінка рідна лучче всього світу! * Мати однією рукою б’є, а другою гладить. * Рідна мати високо замахує, а помалу б’є. * Нашій мамці гарно й в дранці. * В кого ненька, в того й голівонька гладенька. * Як мати рідненька, то й сорочка біленька. * Біля рідної матки добре дитятку. * Росте, як утя на воді. * Росте, як на дріжджах. * Як не стане – то батько достане, як не буде – то мама добуде. * Що мати навчить, той батько не перевчить. * Батькова лайка дужча за материну бійку. * Вся сім'я вмісті – так і душа на місці. * Малі діточки – що ясні зірочки: і світять, і радують у темну ніченьку! * Діти – як квіти: поливай, то ростимуть. * Всякій матері свої діти милі. * Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька. * І сова хвалить свої діти. * Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить. * Дітки плачуть, а у матері серце болить. * У дитини заболить пальчик, а у матері серце. * Рад би до дітей небо прихилити, та зорями вкрити! * Як грибочки, ростіть, діточки! * Горе з дітьми, горе й без дітей. * Хата з дітьми – базар, а без них – кладовище. * Соловей співа, поки дітей нема. * Один син – не син, два сини – півсина, три сини – ото тільки син! * Сім синів годую, всім і щастя готую! * «Чим ви, хлопці, дома втираєтесь?» - «Батько рукавом, мати подолом, а я на печі так сохну!» * Як квочка з курчатами, так і жінка з дитятами. * Сім дочок – свій таночок. * Сім дочок – свої вечорниці. * У кого дочок сім – то й щастя всім, а у мене одна – та й щастя нема. * Дочка – як ластівка: пощебече, пощебече, та й полетить. * Син дивиться в хату, а дочка кричить: «Пусти, тату!» * Густа хата дітей не розгонить. * Нащо ліпший клад, коли в дітках лад. * Не доспи, не доїж, а дитину потіш! * Де багацько няньок, там дитя каліка. * У семи няньок дитина без носа. * Де багато баб, там дитя не в лад. * Чим би дитина не бавилася, аби не плакала! * Малі діти – малий клопіт, а підростуть – буде великий. * Більшають діти – більшають і копоти. * Від малих дітей болить голова, а від великих – серце. * Великі діти – великі й турботи. * Мала дитина – не виспишся, більша дитина – не наїсися, велика дитина – не уберешся. * Умієш дітей родить – умій же їх і вчить! * Не збирай синові худоби – збери йому розум. * Любо й неньці, як дитина в честі. * Нагинай гилляку, доки молода. * Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі! * Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках. * Молоде на всі сторони гнеться. * Учи сина, як годуєш, бо тоді вже не навчиш, як тебе годуватиме! * Виховав дитину в добру годину. * Учи дітей не страшкою, а ласкою. * Потурай малому, то як виросте – буде тебе на старості бити. * Хто дітям потаче, той сам плаче. * Каже дитина, що бита, а не хвалиться, за що. * Лінивий ученик плачучи до школи йде. * Гарна мазана паляниця, а не дитина. * Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять. * Батько – рибалка, то й діти в воду дивляться. * Від одної матки, та не одні дітки. * В одній руці та й не однакові пальці. * Одна мати родить, та не один розум дає. * Добрі діти доброго слова послухаються, а лихі – й дрючка не бояться. * Чотири свічки спалила, поки Гриця умила, а п’ятий каганець – такий Грицько поганець! * Не та мати, що родила, а та, що вигодувала! * Батько не той, що породив, а той, що спорядив. * Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів. * Горе тому, в кого нема порядку в дому! * Дядько – не батько, а тітка – не мати. * Не навчив батько – не навчить і дядько. * Брат – то не батько, сестра – то не мати. * На батька надійся, а сам не поганься. * Розумна дитина в батьковій свитині. * Батьків хліб не навчить, як треба жить. * Своя хата – своя стріха; свій батечко – своя втіха! * Своя хата не ворог, - коли прийдеш, то прийме. * Поки маленькі – то й рідненькі, побільшали – погіршали, а оженилися – сказилися. * Охотніше один батько вигодує десять дітей, ніж десятеро дітей одного батька. * Вразливе слово від дітей - гірш за болячку, бо не гоїться. * Свекор і свекруха одного духа. * Свекор – не рідний батько. * Рідна мати і б’є, та не болить, а свекруха словами б’є гірше, ніж кулаками. * Свекруха – уїдлива муха. * Брехлива свекруха невістці не вірить. * Кішку б’ють, а невістку докоряють. * Цап – не скотина, зять – не людина, а невістка – чужа кістка. * Вона в хаті замість помела. (Невістка.) * «Хто води принесе?» - «Невістка». – «Хто обід зварить?» - «Невістка». – «Хто піде у жнива?» - «Невістка». – «Кого б’ють?» - «Невістку». – «А за що?» - «За те, що вона невістка». * «Хто винен?» - «Невістка!» - «Так її вдома нема!» - «Та он її плахта на жердці висить!» * Дві невістки в хаті – два коти в мішку. * Невісток багато, а хата не метена. * Син, як син, та синиха лиха. * По дочці і зять милий, по невістці і син чужий. * З сином сварися – за стіл берися, а з зятем сварися – за двері берися. * Хочеш зятечка придбати – мусиш з хати утікати. * З сином позмагався – то й на печі зостався, а з зятем позмагався – то й з хати вибирайся. * Зять любить взять, а шурин – очі жмурить, та не хоче дать. * Зять любить взять – тесть любить честь. * Бійся тестя багатого, як чорта рогатого! * Тещиного язика аршином не зміряєш. * Так м’яко спать, неначе теща постелила! * Хома не без ума: не б’є жінки, та тещу. * Зовиця, як синиця, - усе хвостом вертить. * Як багато родичів, то або смі раз пообідав, або тні разу не їв. * Обідала чи й не обідала, аби рід відвідала. * Рід великий, а пообідать ніде. * Поки рідня одвіда, то сусіда пообіда. * Ждала баба внукового книша, та вилізла й душа! * Своїх багато, а як прийшлось топитися, то ні за кого й вхопитися. * Не трать ходу до поганого роду. * Як батька покинеш, то й сам загинеш. * Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько. *** До свого роду хоч через воду.
Категорія: Прислів’я та приказки \| Додав: asket (06.09.2009)
Переглядів: 27745 \| Коментарі: 6 \| Рейтинг: 3.6/36