Name: Приказки та прислів'я: про природу, сади та городи
Item: Приказки та прислів'я: про природу, сади та городи
Author: саша

Головна » Статті » Прислів’я та приказки

Приказки та прислів'я: про природу, сади та городи

Приказки та прислів'я: про природу, сади та городи * На новий рік прибавилося дня на заячий скік. * Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур. * Мороз не велик, та стоять не велить. * Буває март за всіх варт. * Як прийде марець, то замерзне старець. * Вночі тріщить, а вдень плющить. * Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий. * Блискавка блисне – й камінь трісне. * До першого грому земля не розмерзається. * Грім гримить – хліб буде родить. * Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває. * Кинь ячмінь в болото – вбере тебе в золото. * Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба урожай. * Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. * Як прийшов май – у землю дбай, прийшов іюнь – хоч сій, хоч плюнь! * Майська роса коням краща вівса. * Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема. * Ярь – наш отець і мати, хто не посіє, той не буде збирати. ( Ярь – весна ) * Овес каже: сій мене в грязь – буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото – буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору. * Сій овес в кожусі, жито в брилі. * Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається. * Посій в пору, будеш мати зерна гору. * Хто рано посіє, той рано й пожне. * Ранній пар родить пшеничку, а пізній – метличку. * Сій хліб у годину – будеш їсти кожну днину. * Посієш вчасно, то і родить рясно. * Не вважай на урожай, а гречку сій. * Весна днем красна, а на хліб тесна. * Ластівка день починає, а соловей його кінчає. * Де багато пташок, там нема комашок. * Як багацько птиць – не буде гусениць. * Як сіно косять, то дощів не просять – самі йдуть. * Як діждемо літа та нажнемо жита – поставимо в копки та вдаримо вгопки. * Раді люди літу, а бджоли цвіту. * Раз літо родить. * Двічі літа не буває. * Влітку один тиждень рік годує. * Літо на зиму робить. * Літо збирає, а зима з’їдає. * Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш. * Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому. * Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка. * Як зелене жати, то нічого не мати. * Садок літом - як кожух зимою. * Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає. * Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь! * Зима спита, де літом був. * Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так. * Сім год мак не родив і голоду не було. * Як уродить метлиця, буде хліб сниться. * Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить. * Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там де жнуть, не там, де просять, а там, де косять. * Трапляється і такий год, що на день по сім погод. * І за доброї години ожидай лихої днини. * У петрівку день – рік. * Восени ложка води, а цебер грязі. * Не вважай на врожай, а жито сій, - то хліб буде. * Прийшов спас – держи рукавиці про запас. * Прийде врем'ячко – достигне яблучко й само відпаде. * Восени і курчата курми будуть. * Восени і горобець багатий. * Осіння муха боляче кусає. * Пищить снігур – скоро зима буде. * Синиця пищить – зиму віщить. * Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха. * Сумний грудень і в свято і в будень. * Зимою сонце світить, та не гріє. * Зимове сонце – як вдовине серце. * Зимнє тепло – як мачушине добро. * Зимою сонце крізь плач сміється. * Як зазимує, то й жаба оніміє. * Хоч мороз і припікає, зате комарів немає. * Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно. * Зима літо з’їдає, хоч перед ним і тікає. * Зимою деньок, як комарів носок. * Зимова днина така: сюди тень, туди тень – та й минув день. * Якби не зима, то літо було б довше. * Зимою бійся вовка, а літом мухи. * Зима без снігу – літо без хліба. * Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете. * В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде. * Хату руки держать. * Нова хатка – нова гадка. * Без хазяїна і двір плаче. * Без хазяїна двір плаче, без хазяйки – хата. * Всякий двір хазяйським оком держиться. * Хазяйське око товар живить. * Свій глаз – алмаз, чужі руки – крюки. * В доброго хазяїна й соломинка не пропаде. * У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть. * Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає. * Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду. * Роби на дворі - буде й в коморі. * Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима. * Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш. * Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує. * На чорній землі білий хліб родить. * На добрій землі що не посієш, те й вродить. * Жита ростуть, як з води йдуть. * Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить. * Хліб на хліб сіяти – ні молотити, ні віяти. * Хто землю вдобряє, тому й земля повертає. * Не земля родить, а руки. * Хто землі дає, тому й земля дає. * Дай землі, то й вона тобі дасть. * Давай нивці, то й нивка дасть. * Де господар добре робить, там і поле буйно родить. * Де господар не ходить, там і нивка не родить. * Не питає добрий жнець, чи широкий загонець. * Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько. * Як мілко орати, краще випрягати. * Де оре сошка, там хліба трошки. * Глибше орати – більше хліба жувати. * Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє. * Сій не пусто, то збереш густо. * Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте – собі шкоди надієте! * Хто хоче збирати, мусить добре засівати. * Що посіяв, те і вродить. * Яке посієш, таке і пожнеш. * Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто. * Ану, вставай, чоловіче, третій півень кукуріче! * Хліб усьому голова! * Як хліб буде, то й все буде. * Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться. * Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить. * На вітер надіяться – без мелива бути. * Зерно до зерна – та й мірка повна. * Де борошно, там і порошно. * З гречки та проса – і каша й паша. * З поганої трави – погане й сіно. * Яка трава, таке й сіно. * Яка пшениця, така й паляниця. * Яка яблунька, такі й яблука. * Яка грушка, така й юшка. * Яка прядка, така й нитка. * Яка пряжа, таке й полотно ляже. * Кожному овочеві свій час. * Аби цвіт, а ягідки будуть. * Не з кожного цвіточка ягідочка! * Терен груш не родить. * Буряк – не дурак: на дорозі не росте, а все на городі. * Пусти осот в огород – огірків не буде. * Не вродив мак – пробудемо й так. * Сади дерево ззамолоду – на старість як нахідка. * Корова в дворі – харч на столі. * Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді. * Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита! * Сінним конем, а солом’яним волом не далеко заїдеш. * Любиш поганяти, люби й коня нагодувати. * Їдь, кобило, хоч три дні не їла! * Даси коневі полови – будеш робити поволі. * Гладь коня вівсом, а не батогом! * На батозі далеко не поїдеш. * Сип коневі мішком – не ходитимеш пішком! * Хто коня годує, той дома ночує. * В дорозі, у гостині пам’ятай о худобині. * Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує. * Добре тому в дорозі, хто сидить на возі. * На те коня кують, щоб не спотикався. * Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе. * У доброго коня верстви не довгі. * Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить. * Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш. * Пожалієш личка, не поможе й вірьовка. * Пропав батіг – пропадай і пужално! * Коли віл пропав, то пропадай і ярмо! * Як снасть ламається - то чоловік ума набирається, а як худоба пристає – то чоловікові ума не стає. * Як добрий став – риба буде, а стече став – болото буде. * Погана сітка – для риби не клітка. * Час не віл – його не налигаєш! * Згаяного часу і конем не доженеш. * На годину спізнився – за рік не доженеш. * Не доженеш і конем, що запізниш одним днем. * Згайнуєш на жнивах хвилину – втратиш не одну зернину. * Літом хто гайнує, той зимою голодує. * Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
Категорія: Прислів’я та приказки \| Додав: asket (06.09.2009)
Переглядів: 27608 \| Коментарі: 3 \| Рейтинг: 4.5/15