Хеллоуїн - свято “нечистої сили” - Обряди, звичаї - Каталог статей - Реферати, приказки та прислівя

Хеллоуїн - свято “нечистої сили”

Хеллоуїн - свято “нечистої сили” Хеллоуїн - свято вампірів, відьом, привидів та іншої нечисті, який ще зовсім недавно широко святкувався лише в США, тепер набуває все велику популярність в Європі і поступово охоплює країни колишнього СРСР. Що ми знаємо про це свято, звідки він бере свій початок? Вже тисячі років в жовтні різні народи відзначають різні свята і фестивалі. Хеллоуїн - одне з найдавніших свят в світі. Його історія налічує тисячоліття, починаючи від кельтського фестивалю Самхейн, римського Дня Помони (богині рослин) і християнського “Дня всіх святих”. У ньому дивним чином поєднуються кельтська традиція вшановування злих духів і християнська - поклоніння всім святим. Сьогодні від стародавнього язичницького свята залишилися забавні традиції. У ніч на 1 листопада прийнято одягатися в костюми нечистої сили і влаштовувати маскаради. По всій Європі ця ніч відзначала перехід до зими. Вважалося, що в цей час душі померлих відвідують свої колишні будинки, щоб погрітися у вогню. Вони бродять довкруги, збираючи пожертвування їжі і пиття у решти членів сім’ї. Душі померлих могли приймати різні вигляди - могли вселялися в тварин. Разом з ними є і інші темні сили: демони, домовики, відьми. Вся нечиста сила спускається на землю. Щоб не стати здобиччю мертвої тіні, люди гасили вогнища в будинках і вбиралися якомога страшніше - в звірині шкури і голови, сподіваючись розполохати злих духів. У цю ніч всі бар’єри між нашим і “іншим” світами усувалися, і відкривалися ворота між ними. Отже Хеллоуїн - це ще і спроба зрозуміти зв’язок між нашим і потойбічним світами. Ніч Хеллоуїна - це перехід, ворота з одного світу в іншій. Ворота в зиму, в холодний світ, де все живе вмирає, але одночасно готується до відродження, звільняючись від всього зайвого, як дерева від листя. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада друїди збиралися в дубових гаях на вершинах горбів, запалювали вогнища і приносили злим духам жертви, щоб вмилостивити їх. Вважалося, що якщо вранці розпалити вогнище від вугілля тих костриць, то він зігріватиме будинок протягом довгої зими і захистить від нечистої сили. Це було ще і час прогнозів. Легенда свідчить, що в цю ніч Самхейн відкриває ворота в минуле і майбутнє. Це час, коли людина може усвідомити своє місце у вічності. Те, що говорили друїди, було важливим життєвим керівництвом на всю довгу зиму. У ніч на 1 листопада зазвичай ворожили. Звичайно, особливо ворожінням захоплювалися дівчата. Вони намагалися побачити свого майбутнього чоловіка, сівши перед дзеркалом опівночі з яблуком в руці. Найгіршою ознакою вважався свічник, що впав. На початку н.е. римляни зайняли більшість кельтських земель. За 400 років, які вони провели на територіях кельтів, змішалося не тільки населення, але і традиції: з Самхейном злилися два римські свята - Фералія (щось ніби дня поминання покійних) і свято на честь богині фруктів і дерев Помони. Її символом було яблуко, і звідси пішла хеллоуїнська традиція влаштовувати ігри з яблуками. Близько 8 століття християнство стало пануючою релігією там, де раніше здійснювали ритуали друїди. Християнська церква зробила 1 листопада “День всіх святих”. Це свято тих святих, у яких немає свого особливого дня. Цього дня належало прославляти святих і мучеників. У народі “День всіх святих” - All Saints’ Day - називали Allhallowmas (the mass of all Hallows), а ніч перед цим днем отримала назву All Hallows Eve - “Переддень Дня всіх святих”. Ось звідси і пішла назва свята - Halloween. З тих пір в святкуванні Хеллоуїна язичницька містика уживається з християнською. У 1000 році церква оголосила 2 листопада “День всіх душ”. Цього дня належало поминати не святих, а простих мертвих. Поминання влаштовували по подібності фестивалю Самхейна - з великими вогнищами, ходами і переодяганнями в костюми ангелів і дияволів. 19 столітті іммігранти з Ірландії “завезли” Хеллоуїн до Америки, де згодом і склалося те, що ми сьогодні називаємо Хеллоуїном. Хоча ірландці зберегли елементи вірувань кельтів і друїдів, але в США звичаї різних європейських народів змішалися з індіанськими віруваннями, і з’явилася власне американська версія свята. Під час перших Хеллоуїнов влаштовувалися уявлення, ворожіння і танці, відзначали збір урожаю, розповідали страшні історії про мертвяків і привидів. В кінці XIX століття Хеллоуїн спробували перетворити його в суспільне свято, і багато марновірних рис Хеллоуїна розчинилися в історії. Свято стало заходом з міськими конкурсами і концертами, хоча буйну молодь з її актами хеллоуїнського вандалізму вдалося усмирити не відразу. З хуліганами покінчили тільки до 50-м рокам, віддавши свято дітям і відродивши колядування. З тих пір і ходять по будинках ряджені. Найулюбленіше осіннє свято американців стало виключно народним. Проте, зв’язок між стародавнім язичництвом і сучасними традиціями і костюмами Хеллоуїна легко простежити. Адже і сьогодні Хеллоуїн - не просто ніч, коли діти, переодягнувшись в різні костюми, збирають солодощі. Стародавні міфи отримали своє продовження в поп-культурі, в символіці і сучасних традиціях. У ніч на Хеллоуїн люди відвідують сусідні будинки, що символізує мертвих у пошуках їжі. Маски бісів і гоблінів представляють злих духів. Ті, хто роздає солодощі, представляють людей, які намагаються вмилостивити духів зла. Невід’ємний символ Хеллоуїна - гарбузова голова. З гарбуза віддаляється внутрішність, вирізується особа і всередину вставляється свічка. Гарбуз символізує одночасно закінчення збору урожаю, злобного духу і вогонь, що відлякує його. Так концентруються стародавні повір’я в одному предметі. Насправді походження традиційного хеллоуїнського гарбуза зі свічкою усередині досить спірно. Хоча її можна пов’язати з римським святом урожаю, блукаючі вогники і гарбузи зі свічок усередині, по одній з легенд, представляють блукаючі душі, які застрягли між небом і пеклом. Інші вважають, що друїди ставили такі гарбузи для відлякування від будинку злих духів. За старим календарем друїдів новий рік в Англії наступає 1 листопада, і напередодні, 31 жовтня, потрібно прогнати всіх злих духів, які в цю ніч виходять на білий світ. Для цього і готується спеціальний ліхтарик. Зазвичай його роблять з гарбуза, але можна зробити і з ріпи або великої дині. Є і ще одна легенда, згідно якої дійсним джерелом походження даної традиції є п’яниця на ім’я Джек, що уклав угоду з дияволом.
Категорія: Обряди, звичаї \| Додав: asket (05.10.2009)
Переглядів: 1636 \| Рейтинг: 0.0/0