Михайло Дяченко - Українська поезія - Каталог статей - Реферати, приказки та прислівя - Spogad.at.ua

Головна » Статті » Українська поезія

Михайло Дяченко
У жнива.

Заснули потомлені люди в хатах,
Молитву й зітхання пославши до Бога.
Проклін лиш катам ще горів на устах
Та вили собаки й сичі на тривогу...

Із лампою вечір по нивах ішов -
Лічив потихеньку поскладані копи.
Твій піт, Україно, і сльози, і кров...
А хліб пропаде у "калюжі" Європи!

Слабодухам

Якби вам туги, туги влить,
В серця, розтерзані судьбою,
Щоб не дала вам ні на мить
Заснути в рабському спокою.

Тієї туги, що пече
Рабів сумління у кайданах,
Що рве до бою гаряче
І лицарям гука: - Осанна!

Ви не зітхали б на печі,
Ніхто не чув би в вас квиління,
Плуги змінили б на мечі,
Цвіла б у славі Україна!

Джерело: http://svoboda-vo.at.ua/

Категорія: Українська поезія | Додав: Alexia (07.12.2010) | Автор: Alexia E
Переглядів: 638 | Теги: Дяченко, Україна, українські вірші, сучасна українська поезія | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Наше опитування
Що Вас цікавить на сайті?

Всього відповідей: 1892
Статистика
Провірка PR та ТИЦ