Приказки та прислів'я: проти царів, панів, багатіїв, купців і урядовців - Прислів’я та приказки - Каталог статей - Реферати, приказки та прислівя

Головна » Статті » Прислів’я та приказки

Приказки та прислів'я: проти царів, панів, багатіїв, купців і урядовців

Приказки та прислів'я: проти царів, панів, багатіїв, купців і урядовців * Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є. * Бідняки потіють, а пани з того жиріють. * Царі – псарі: жалю не знають, людей за псів вважають. * Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять. * Цар - як кабан, а цариця – як печериця. * За царя нема й сухаря. * Цар у державі, як кіт у коморі: кого піймав, того і з’їв. * Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом, а чужим трудом. * Багач – як собака: на своєму лежить, а хвіст перекинув на чуже. * Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає. * Багач норовить, як би бідного з ніг збити. * Бідний до бідних рідний, а багач нікому не радий. * От тобі, бабо, й Юр’їв день. (Прислів’я виникло в зв’язку з скасуванням в XVI ст. права кріпаків переходити раз на рік в день Юрія ( 26 листопада за ст. ст.) від одного пана до іншого) * Білі ручки чужу роботу люблять. * Сама земля панові не родить – мужик робить. * Бідняк робить, а багачеві родить. * Мужик землю засіває, а пан хліб поїдає. * Пан не жне, не косить, а жупан носить. * Пану і в будень свято, а в мужика і будень однято. * Бідний з праці рветься – багатому черево дметься. * Щоб панам так легко вмирати, як мужикові орати. * Багатство дме, а бідність удвоє гне. * Панам косять, а собі хліба просять. * Хліб у пана мужик косить, жінка його снопи носить, а прийдуть вони додому – дітки їсти просять. * Багач їсть калач, а бідний і хліба не має. * Бідний мужик і хліба не їсть, а багатий і мужика з’їсть. * Багач би око вийняв за кавалок хліба. * Багач так має, аж йому горлом пхає, а бідняк лиш слинку ковтає. * Одному аж горлом вертає, а другий з голоду здихає. * Поки багатий стухне, то убогий опухне. * Ситий голодному не товариш. * Ситий голодного не розуміє. * Багатий бідного ніколи не зрозуміє. * Пшениця – то хлопська мука, хмельницька біда, а панська їда * Багатому пшениця, а вбогому полова. * Багатому дбає, а в себе й сорочки не має. * Багачеві прибиль, а біднякові загибель. * Гроші йдуть до багатого, а злидні до бідного. * Качиного зоба не накормиш, а панської кишені не наповниш. * Багачеві вітер гроші несе, а бідному половою очі засипає. * У багатого й теля з телям, а в убого одна корова, та й та ялівка. * Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не найде. * Пан скаче, а хлоп плаче. * Як бідний плаче, то ніхто не бачить, а як багатий скривиться, то усяк дивиться. * Панські шати – наші лати. * Через золото сльози ллються. * А з чого збив маєтки, як не з чужої кривди? * Де один панує, там сотня бідує. * Велика риба маленьку цілою ковтає. * Багатому щастя, а вбогому трясця. * Хіба ревуть воли, як ясла повні? * Нема добра в нашім селі, бо панів багато. * Про вовка помовка, а чорт пана несе. * Панська свора – вовча потвора. * Не нашого поля ягода. * Панського роду, а псячого ходу. * Хто багатий, той не любить дати. * Пан би землею удавився, аби лише хлоп її не мав. * Панський маніфест спиною читали. * Тоді пани добрі, як сплять. * Добра пані за рабами. * Добрий пан: взяв у дітей хліб та й кинув псам. * Пан добрий, як отець: взяв корову і овець, а пані – як мати: наказала теля взяти. * З хлопами мирно живемо – лани хлопами оремо. * До вбогого йди сорочки позичати, а до багатого ніколи. * Панам лихо розкидати – не плугом орати. * Легше з ведмедем борюкатися, ніж з паном рахуватися. * Якби не був свинуватий, то не був би і багатий. * Як багатий, так і клятий. * Тіло в злоті, а душа в мерзоті. * Де є такий багач, щоб не хотів більше, як має? * Пани – мужикові чужі люди. * Не вір багатому ніколи, бо за його порадою лишишся голий. * Панська рука далеко сягає, навіть там, де її не видно. * Лиха зазнали від панів та й від підпанків. * Круки на стерво летять, а пани на людську біду. * Панська ласка – що вовча дружба. * У пана ласка до порога. * Панська ласка на бистрім коні їздить. * Багатому й гріхи прощають, а вбогого і так карають. * У сильного завжди безсильний винен. * Не порівняєш гори з долиною, а багатого з убогим. * Широкі панські степи, а людям на них тісно. * В панські ворота широко увійти, а вузько вийти. * На чиєму току молотять, тому й хліб возять. * Чий берег, того й риба. * Чия гребля, того й став. * Чий кінь, того й віз. * Багатому життя, а бідному виття. * Тільки й ходу, що з мосту та в воду. * Годи панові рік, а день не вгодиш – пропав навік. * Що вільно панові, то не вільно Іванові. * Дались мені у знаки оті панськи кулаки. * Піди до Кракова – всюди біда однакова, піди й за Карпати – то треба бідувати. * Від Львова до Кракова – скрізь біда однакова. * Ворон ворона не клює, пан у пана шкуру не здере. * Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать. * Пан з паном погодиться, а Іван в спину дістане. * За наше жито та ще нас і бито. * Чують, як пісні співаємо, а не чують, як вовками виємо. * Коли б пан за плуг взявся, то й світу б відцурався. * У селі пан – як у городі бур’ян. * Зарився в добрі, як свиня в багні. * За руб свічку бере, а з бідного останню шкуру дере. * Багач гроші збирає, а чорт калитку шиє. * Від багача не жди калача. * Дай панові покуштувати, то він і гамкне. * Скільки панові не годи – рябу корову не подарує. * Казав пан: «Кожух дам», - та слово його тепле. * Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь. * Панських груш не руш: як погниють – самі віддадуть. * Чого пан гладок? Поїв та й на бок. * Хвали сіно в стогу, а пана в гробу. * Раз питався пан Івана, чи він любить свого пана. А Іван відповідає: «Люблю, пане, навіть дуже; щоб вас усі так любили, то ви б давно в землі гнили». * «Тату, лізе чорт у хату!» - «Дарма, аби не пан». * Рад бідняк пану, як сирота трясці. * Що малий пан вліпить, то й великий не відійме. * І малі камінці роблять синці. * Панська собака по-панськи гавкає. * Аж гарчить – так на меншого кричить. * Казенна палата від селян багата. * Крамар – як комар: де сяде, там і п’є. * Без бариша – голодна душа. * Заправив, як за рідного батька. * Що ступить, то лупить. * Купля руки пече, а продаж гріє. * Не похвалиш – не продаси, не погудиш – не купиш. * Купець бере торгом, піп – горлом, а мужик горбом. * Сякий-такий торгаш, та все їсть калач, а хлібороб хліб робить – і хліба вволю не їсть. * Мужик багатий – як віл рогатий. * Забагатів Кіндрат – забув, де його і брат. * Заліз в багатство, забув і братство. *** Пан собакою був – собача йому і смерть.
Категорія: Прислів’я та приказки \| Додав: asket (06.09.2009)
Переглядів: 4296 \| Рейтинг: 3.0/2