Богоявлення Господнє (Йордан) - Обряди, звичаї - Каталог статей - Реферати, приказки та прислівя - Spogad.at.ua

Головна » Статті » Обряди, звичаї

Богоявлення Господнє (Йордан)
Богоявлення Господнє (Йордан)

Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Цього дня 30-річний Ісус був охрещений Іваном Предтечею у водах річки Йордан. Свято називається Богоявленням, адже людям тоді явився Господь у Трійці: Бог-дух святий злинув над Христом, як голуб, а голос із неба мовив: «Це — Син Мій улюблений!».

Іван Хреститель закликав людей покаятися і очиститися через хрещення. За Новим Завітом, Ісус хрестився, як звичайна людина, хоча в нього не було гріхів. Просто, було потрібно, «щоб сповнилася уся правда». Свято Богоявлення було встановлено у другій половині ІІ століття, спочатку його відзначали одночасно з Різдвом. Лише у ІV столітті Різдво стало самостійним празником. Про Водохреще вперше згадують в Іпатієвському літописі 1114 року. За народною традицією, воно ще зветься Хрещенням, Йорданню, Орданню.

За легендою, опівночі з 18 на 19 січня кожна річка стає ніби Йорданом, вода починає хвилюватися, і навіть тече в протилежний бік. До осягнення дива Хрещення люди старанно готуються. У переддень суворо постять, надвечір готують пісне й нерозмаїте частування, варять кутю. Страви подібні до святвечірніх — риба, капуста, боби. Утім їх не 12, а 3-4, і сама вечеря зветься Голодною кутею. Перед нею ідуть до церкви, вертаються з освяченою водою. Господар кропить нею помешкання з сімейством і, в кого є, хліви з худобою і комору. Колись цього вечора глава родини ще й малював хрести крейдою на всіх своїх будівлях і обкурював свої пожитки ладаном та пахучим зіллям.

Головна подія наступного дня — хресний хід до водойми після богослужіння у церкві. Священик святить воду просто неба — у річці, озері, ставку. Колись, перед глобальним потеплінням, цього дня на крутій кризі вирізали ополонку у вигляді хреста, а сам крижаний хрест встановлювали поряд і поливали буряковим квасом. Червоний хрест — стародавній вогненний символ. Коли священик занурює свого хреста до ополонки — вода вважається освяченою. Вода хреститься вогнем. Хрещенська вода має особливе благословення, бо в ній, як кажуть старші люди, «сам Господь купається». Люди йшли до річок чи озер з іконами та корогвами, а також із запаленими «трійцями» — трисвічниками, або ж просто трьома свічками, уквітчаними пахучим зіллям і барвінком.

Дівчата вмиваються «йорданською водою», щоб мати гарне личко. Сміливіші купаються в ополонці. Причому ще ніхто не жалівся на застуду після хрещенського «моржування». За традицією, в час йорданського богослужіння просто неба випускають голубів — це символізує Духа Божого, який сходив з небес на Христа в образі голуба. Колись жінки довгенько після свята побоювалися прати у річці білизну. Вважалося, що в час освячення нажахана нечиста сила вистрибує з пречистої води і мерзне на суші доти, поки якась молодиця не намочить у водоймищі брудну білизну. Втішені русалки та водяники спускаються по ній назад у воду. Свято закінчується.

На Водохреще співають особливих, «йорданських», пісень. А на Поділлі у переддень Богоявлення щедрують. Молодь, нагулявшись у святки, влаштовує на Хрещення застілля, де поїдає наколядовані ласощі. Колись після Хрещення знову починали збиратися на вечорниці. До Великого посту тривав новий сезон весіль.
Категорія: Обряди, звичаї | Додав: asket (05.10.2009)
Переглядів: 726 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Наше опитування
Що Вас цікавить на сайті?

Всього відповідей: 1892
Статистика
Провірка PR та ТИЦ