19 серпня - свято Спаса - Обряди, звичаї - Каталог статей - Реферати, приказки та прислівя

19 серпня - свято Спаса

19 серпня - свято Спаса Свято Спаса (Преображення Господнього) — одне з дванадцяти найбільших християнських свят. Воно установлене на згадку про ті часи, коли Спаситель завів трьох апостолів — Петра, Якова та Івана на гору Фавор і перевтілився перед ними. Тоді Його обличчя засяяло, як сонце, одяг зробився білим, як сніг. На небі з’явилися старозавітні пророки Мойсей та Ілля, які говорили з Ісусом про Його близький відхід. Усіх їх осінила світла хмарина, і з неї почувся голос: “Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!” Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст., про що свідчать повчання і слова Єфрема Сіріна й Іоанна Золотоустого. Мати Костянтина Великого, свята рівноапостольна Єлена, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення, зруйнований у XII ст. Салах-ад-діном. Піснеспіви на честь свята були написані Іоанном Дамаскином і Космою Маюмським (VIII ст.). Від VI ст. це свято урочисто святкується у Східній Церкві під назвою «Господнього Преображення». Первісно празник Преображення святковано в місяці лютому. Одначе тому, що цей радісний празник звичайно випадав у часі Великого Посту, а це було незгідне з духом посту й покути, то його перенесено на день 6 серпня (19 серпня за новим стилем). На Заході свято ще в XII ст. не було загальним; його заснував у 1457 папа Калліст III, установивши тоді ж богослужбовий чин. До Спаса за традицією не їдять фруктів, особливо жінки, в яких померли діти, й дівчата, які залишилися без матерів. Після освячення плодів, родина урочисто сідає за стіл і розговляється яблуками з медом, запиваючи виноградним або яблучним вином, - “щоб садовина родила”. Обрядовою їжею на цей день є «шулики»: замішують пісного коржа на соді й випікають його в печі. Готовий корж ламають на шматки та вимішують в макітрі з перетертим маком і свіжовикачаним медом. Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш. За народним звичаєм, до Спаса не їли яблук. З святом Спас пов’язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав’язують «Спасову бороду». До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому — ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за Іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, — «щоб не випадало з голови волосся». Спаса – день поминання мертвих родичів. У деяких регіонах України від цього часу бували приморозки, тому й говорили: “Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!”
Категорія: Обряди, звичаї \| Додав: asket (05.10.2009)
Переглядів: 2373 \| Рейтинг: 0.0/0