Головна » Статті » Міфи і легенди |
Легенди про вітер
ВІТЕР Молотив один господар. Як змолотив, розпочав віяти зерно, і ані, дай боже, звіяти; він собі стане по тім боці, і вітер також по тім боці дує; він стане на другім боці, і вітер по другім боці дує; так йому все помішав, що не міг сі ради дати. Відтак розсердився, схопив ніж і верг ним, а ніж десь ізчез. Від той хвилі вже тому газді вітер не перешкоджав, але вже му ся нич не вело. Іде той господар раз в дорогу, приходить до одного села, там ся лише в єдиній хаті ще світить, а в тій хаті мешкав той вітер, що за ним тот ножем верг, і тот ніж єму ся в литку зап'яв, а тот вітер не міг його собі вийняти. Приходить той господар до тої хати і проситься на ніч, а тот йому відповідає: «Як же я тебе маю на ніч прийняти, коли мені ти ніж у литку вп'яв». І не хотів його прийняти доти до себе на ніч, доки йому не вийняв того ножа з-за литки. ВІТЕР ЗЯТЕМ Був собі чоловік і жінка. Одного разу жали вони збіж'є в полі і дуже зіпріли. Тогди тая жінка рекла: — Повій, вітрочку, дам за тебе дівочку, як буду мати. І зачав на ню дути вітер аж до вечера, а чоловік був так само зіпрів, як і перед тим. По якімось часі тота жінка мала дочку, назвали її Марусею. Росла собі тота Маруся, а як прийшов той час, що могла вже віддаватися, то посватали її з одним парубком. Іде вже вона з ним до слюбу, а ту як не зірветься буря, як не подує вітер та й ухопив тую Марусю і поніс. Минуло так кілька місяців. Мати дуже тужила за донькою і жадала дуже бути у неї. Вийшла вона раз на подвір'я, а ту як не зірветься вітер, ухопив її і заніс до її доньки. А тота Маруся була тепер того вітра жінка. Дуже вона втішилася, побачивши свою маму. Мати зачала її випитувати, як їй ся поводить, подивилася на її господарство — достатки там такі, що боже! Побула там мати п'ять день, а як уже хотіла іти додому, тогди її дочка набрала досить грошей, положила матері на голову, обліпила тістом, а потім завила матір у околот соломи. Вітер як подув добре, та й заніс свою тещу назад до її дому. Пішла тогди мати до свого сина та й просить, щоб їй голову змив, але син каже: — Ідіть, мамо, до доньки, най вона вам змиє! Пішла мати до другої доньки, а тая зачала їй мити голову, а з голови посипалися золоті гроші. Та й так і тоту другу доньку було чим вивінувати. Джерело: http://hata.profi.co.ua/legendy/ | |
Переглядів: 7750 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.5/2 |
Всього коментарів: 1 | ||
| ||
Категорії розділу
Афоризми і "крилаті" вислови [15] |
Прислів’я та приказки [21] |
Обряди, звичаї
[55]
Українське народне...Пізнавай СВОЄ:)
|
Різне [66] |
Історія
[22]
Історичні матеріали
|
Реферати [97] |
Цікаві факти [6] |
Видатні особистості України [17] |
Українська поезія [10] |
Документальні фільми [11] |
Голодомор [10] |
Міфи і легенди [37] |
Бібліотека онлайн [48] |
Етнорегіони [28] |
Наше опитування