Легенди про вітер - Міфи і легенди - Каталог статей - Реферати, приказки та прислівя - Spogad.at.ua

Головна » Статті » Міфи і легенди

Легенди про вітер
ВІТЕР



Молотив один господар. Як змолотив, розпочав віяти зерно, і ані, дай боже, звіяти; він собі стане по тім боці, і вітер також по тім боці дує; він стане на другім боці, і вітер по другім боці дує; так йому все помішав, що не міг сі ради дати. Відтак розсердився, схопив ніж і верг ним, а ніж десь ізчез. Від той хвилі вже тому газді вітер не перешкоджав, але вже му ся нич не вело. Іде той господар раз в дорогу, приходить до одного села, там ся лише в єдиній хаті ще світить, а в тій хаті мешкав той вітер, що за ним тот ножем верг, і тот ніж єму ся в литку зап'яв, а тот вітер не міг його собі вийняти. Приходить той господар до тої хати і проситься на ніч, а тот йому відповідає: «Як же я тебе маю на ніч прийняти, коли мені ти ніж у литку вп'яв». І не хотів його прийняти доти до себе на ніч, доки йому не вийняв того ножа з-за литки.






ВІТЕР ЗЯТЕМ



Був собі чоловік і жінка. Одного разу жали вони збіж'є в полі і дуже зіпріли. Тогди тая жінка рекла:


— Повій, вітрочку, дам за тебе дівочку, як буду мати.

І зачав на ню дути вітер аж до вечера, а чоловік був так само зіпрів, як і перед тим. По якімось часі тота жінка мала дочку, назвали її Марусею. Росла собі тота Маруся, а як прийшов той час, що могла вже віддаватися, то посватали її з одним парубком. Іде вже вона з ним до слюбу, а ту як не зірветься буря, як не подує вітер та й ухопив тую Марусю і поніс.

Минуло так кілька місяців. Мати дуже тужила за донькою і жадала дуже бути у неї. Вийшла вона раз на подвір'я, а ту як не зірветься вітер, ухопив її і заніс до її доньки. А тота Маруся була тепер того вітра жінка. Дуже вона втішилася, побачивши свою маму. Мати зачала її випитувати, як їй ся поводить, подивилася на її господарство — достатки там такі, що боже! Побула там мати п'ять день, а як уже хотіла іти додому, тогди її дочка набрала досить грошей, положила матері на голову, обліпила тістом, а потім завила матір у околот соломи. Вітер як подув добре, та й заніс свою тещу назад до її дому.

Пішла тогди мати до свого сина та й просить, щоб їй голову змив, але син каже:

— Ідіть, мамо, до доньки, най вона вам змиє!


Пішла мати до другої доньки, а тая зачала їй мити голову, а з голови посипалися золоті гроші. Та й так і тоту другу доньку було чим вивінувати.


Джерело: http://hata.profi.co.ua/legendy/
Категорія: Міфи і легенди | Додав: asket (05.12.2009)
Переглядів: 7750 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.5/2
Всього коментарів: 1
1 Дарія Шахрай  
0
Перший міф не дуже зрозумілий, але дякую й за це)

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Наше опитування
Що Вас цікавить на сайті?

Всього відповідей: 1912
Статистика
Провірка PR та ТИЦ