| Головна » Статті » Етнорегіони » Гуцульщина |
"ПРОСВIТИ" В ГУЦУЛЬСЬКИХ СЕЛАХ
| Пiд впливом просвiтницьких рухiв чехiв i полякiв серед галицьких народовцiв зароджується iдея утворення української освiтньої установи. За iнiцiативою активного поборника нацiонального вiдродження греко-католицького священника Степана Качали i пiдтримкою гiмназiйної молодi було сформовано органiзацiйний комiтет для заснування Товариства у Львовi пiд назвою "Просвiта". Пiсля затвердження Галицьким намiсництвом статуту 8 грудня 1868 р. у Львовi вiдбулися першi установчi збори, на яких утворено товариство "Просвiта". Серед 65 учасникiв цього з'їзду були визначнi дiячi українського нацiонального вiдродження. Треба було будити народ iз сну неволi i спрямовувати його до свiтла освiти, прозрiвання нацiональної свiдомостi. Влучно говорив на перших зборах студент Андрiй Сiчинський: "Кожний нарiд, що хоче добитися самостiйностi, мусить передовсiм дбати про те, щоби нижчi верстви суспiльностi, народнi маси, пiднести до тiєї степенi просвiти, щоби ця народна маса почула себе членом нацiонального органiзму, почула потребу iснування нацiї, як окремiшної народної iндивiдуальностi, бо нiхто iнший, а маса народу є пiдстава всього". Утворення "Просвiти" стало визначною подiєю в iсторичнiй долi галицьких українцiв, в т.ч. гуцулiв. Почалось будiвництво читалень "Просвiти" по регiонах Галичини, створювались при них бiблiотеки, почали працювати рiзнi гуртки - аматорськi, музичнi, спортивнi. Галицька українська "Просвiта" стала "святая святих" для всiх, кому була дорога освiта, любов до України, її вiкових iсторичних традицiй, культури, господарського життя. Тодi-то променi просвiтянського руху засяяли i на небосхилi Гуцульського краю. Початки просвiтянському руховi дало старовинне село Довгополе. Саме тут в 1895 роцi з'явилася читальня "Просвiти". До речi, 77 рокiв тому (1818 р.) гуцули Довгополя домоглися у австроугорського уряду вiдкрити у себе початкову народну школу, яка за губернським розпорядженням почала дiяти у 1818 роцi, першим учителем був Iван Матфеєвич. Це i була перша державна народна школа на Гуцульщинi. В 1896 роцi в Космачi з'явилася читальня "Просвiти", яку органiзували мiсцевi члени осередку "Просвiти". За нею в кiнцi XIX-на початку XX ст. такi читальнi "Просвiти" виникають в рядi iнших сiл Косiвщини, Надвiрнянщини. Краєзнавець Петро Арсенич дав перелiк цих читалень, якi ми подаємо за його даними, вказуючи при цьому iнiцiаторiв i засновникiв цих бiблiотек. В згаданому Довгополi iнiцiатором читальнi "Просвiти" був священик I.Попiль, в Космачi - також священик Лисапецький, учитель Т.Фандорик i селянин П.Палiйчук. В 1897 р. такi читальнi виникають в Микуличинi, Яблуницi, Москалiвцi, в 1898 р. - в Тюдовi, 1899 - у Старому Косовi, засновниками якої були Ф.Андрусяк, Т.Баєчко i В.Девдюк. На початку XX ст., за даними П. Арсенича, виникають читальнi в таких мiсцевостях Гуцульщини: Розтоках - 1900 р., Кобаках, Рожневi, Iльцях - 1901 р., Нижньому Березовi, Шешорах, Старих Кутах, Жаб'є - 1902 р., Косовi, Криворiвнi, Ворохтi, Зеленi на Надвiрнянщинi - 1903 р., Головах, Красноїллi, Ясеновi Горiшньому, Смодному, Пiстинi, Прокуравi - 1904 р., Дорi, Верхньому Березовi, Микитинцях, Устерiках, Полянках, Гринявi - 1905 р., Бабинi, Замагорi, Малому Рожневi, Лючi, Стебнi - 1906 р., Банi Березiв, Бiлих Ославах, Соколiвцi, Текучi, Чорному Потоцi, Яворовi - 1907 р., Делятинi, Зеленицi - 1908 р., Хороцевi, Пасiчнi, Гринявi, Брусторах, Бiлоберiзцi, Рожневi - 1910 р., Акрешорах, Кривопiллi - 1912 р. За станом на 1912 рiк в Косiвськiй фiлiї дiяло вже 25 читалень "Просвiти", в Кутськiй фiлiї - 13, в Делятинськiй - 16,4 Поступово, рiк за роком, зростали фiлiї "Просвiти" по всiй Галицькiй Гуцульщинi, утвердилось багато таких читалень, де могли гуцули письменнi читати українськi книги, а неписьменнi - слухати бесiди активних членiв осередкiв "Просвiти" на рiзнi теми, а передовсiм, з iсторiї України, її багатовiкової культури. Члени осередкiв "Просвiти" проводили значну роботу по формуванню нацiональної самосвiдомостi серед гуцулiв. Вони органiзовували Товариства тверезостi, свої крамницi, рiльничо-господарськi i промисловi спiлки, широко вiдзначали нацiональнi свята, зокрема, 100-рiччя уродин Маркiяна Шашкевича (1911 р.) i Тараса Шевченка (1914 р.). Багато українського нацiонального духу надавала Радикальна партiя, її осередки активно дiяли по всiй Гуцульщинi. За прикладом галичан гуцули в своїх селах будували будинки пiд "Просвiту". Значну роль вiдiгравала в процесi нацiонального вiдродження греко-католицька церква. Студенти славнозвiсної Коломийської гiмназiї, вихiдцi з Гуцульщини, на вакацiях i рiзних релiгiйних святах доносили слово правди про Україну, її багатостраждальну багатовiкову iсторiю. Особливо велику працю по вихованню гуцулiв в українському нацiональному дусi вклали в тому часi українськi вчителi. Це вони разом з прогресивними представниками гуцульських громад боролись за вiдкриття українських народних шкiл, в яких вчили учнiв не лише писати, читати, рахувати, але й прищеплювали любов до рiдної мови, iсторiї, культури i прадiдiвських традицiй. Українськi вчителi, священики, члени Товариства "Просвiта", студенти, кооператори - ось та когорта справжнiх патрiотiв України, яка на Гуцульщинi виховала багато свiдомих в нацiональному вiдношеннi верховинцiв. Це можна проiлюструвати на багатьох гуцульських населених пунктах. Ми лише вiзьмемо за приклад село Печенiжин. Тут, як згадував старожил Степан Бровчук, перiод з 1895 р. до першої свiтової вiйни "був часом немалого динамiзму нашiх батькiв". В цьому перiодi вiдбулися чотири важливi подiї в Печенiжинi: засновано Товариство "Просвiта" (1895 р.), виникло руханково-протипожежне товариство "Сiч" (1900 р.), почала дiяти Радикальна партiя (1899 р.), побудовано на кошти української громади власний дiм читальнi "Просвiта" (1901 - 1902 рр.). Цей будинок у селi став справжньою нацiональною святинею, де вiдбувалися всi подiї українського нацiонального життя. "Господи, - згадував старожил Юрко Козьменко, - яка то була радiсть, коли була збудована "Просвiта". Вона стала нашою нацiональною святинею, коли ти бiг до неї, то знав, що будеш повертатися iз заповненим серцем українського духу". автор матеріалу: Володимир Грабовецький статус матеріалу: повністю готовий встановлено: 6 січня 2006 року Джерело: http://www.karpaty.lviv.ua/Autogen/Pages/Administrative%20divisions/gutsulshina/istoria.html#Просвiти в гуцульських села  | |
| Переглядів: 733 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
Категорії розділу
| Гуцульщина [16] |
| Бойківщина [4] |
| Лемківщина [2] |
| Закарпатська низовина [2] |
| Покуття [2] |
| Буковина [2] |
Наше опитування
Статистика
