МУЗИКА - Гуцульщина - Етнорегіони - Каталог статей - Реферати, приказки та прислівя - Spogad.at.ua

Головна » Статті » Етнорегіони » Гуцульщина

МУЗИКА
Музична культура Гуцульщини здавна вiдзначалася своєрiдними гiрськими мелодiями в славнозвiсних коломийках, обрядових i побутових пiсях краю. Виходячи з цього, тенденцiйними були твердження окремих дослiдникiв про те, що огуцули вiдрiзнялися вiд iнших русинiв малою музикальнiстю. Польський дослiдник I. Коперницькиий намагався довести омалоспiвучiсть гуцулiвп. "Чув, писав вiн в 1886 роцi, вiд вiрогiдних мистецьких осiб, що гуцули мало спiвають i взагалi не урiзноманiтнюються".

Це не вiдповiдало дiйсностi. Гуцульськi мелодiї, вiдомi коломийки, якi зародились в Коломийських горах, i особливо весiльнi пiснi, зокрема, ладкання, гра на дримбi, сопiлцi, трембiтi, завжди захоплювали всiх своєю особливою музичнiстю, як i саме хореографiя "коломийка", "гуцулка". Адже ще в давнину (XVI-XVII ст.) "козачок" спричинився до створення головного танку гуцулiв "гуцулки", складеного в першiй частинi з музичної та хореографiчної коломийкової структури, а в другiй з козачкової.

До середини XIX ст. гуцульськi мелодiї рiзних напрямкiв переносилися самими гуцулами, особливо спiвучими народними виконавцями. Всюди в своїх хатах, на полонинах, на торгах i ярмарках в Кутах, Косовi, Надвiрнi, Печенiжинi, Делятинi, Коломиї можна було почути гуцульськi спiванки, наспiви, коломийки, якi супроводилися динамiчними танцями "арканом", "коломийкою". Традицiйно гуцули з роду в рiд передавали свої спiви i музику.

Починаючи з середини XIX ст., народнi мелодiї Галичини, в т. ч. i гуцульськi, почали збиратися окремими музикознавцями. Записи мелодiй пiсень i танцiв були вiдомими вже в серединi XIX ст. К. Лiпiнський опрацював вперше народнi пiснi, опублiкованi В. Залеським, для спiву i фортепiано (1833 р.)60.

Галицькi, в т. ч. гуцульськi народнi мелодiї, вперше записав на фонограф Йосиф Роздольський, якi упорядкував i опублiкував тодi ще молодий композитор Станiслав Людкевич. Серед них була пiсня-балада про Довбуша "Ой по-пiд гай зелененький". Iван Франко, невтомний збирач народної творчостi про опришкiв, записав у рiзних варiантах мелодiї пiсень про Довбуша. "Покiйний учений", писав Фiларет "Колесса, у своїй обширнiй i рiзноманiтнiй етнографiчнiй дiяльностi, мiж iншим, звертав увагу на мелодiї тих пiсень, тексти яких записував, i багато мелодiй перейняв в рiзних повiтах вiд рiзних осiб". Пiд час першого перебування в Києвi вiд Iвана Франка композитор Микола Лисенко записав п'ять пiсень, серед них двi про Довбуша у двох варiантах гуцульському i дрогобицькому (записанi в Коломиї вiд К. Батовського).

Народнi пiснi, за переконанням Ф. Колесси, ополишили по собi пам'ять про опришкiв (у збiрниках Я. Головацького i В. Шухевича), мають характер локальних (мiсцевих) новаторiв, не вигладжених i не виспiваних. Вони й не вийшли за межi Гуцульщини, крiм однiєї пiснi про Довбуша, що поширилась далi i то завдяки своїй баладовiй темi: смерть коханця, спричинена жiнкою-зрадницею.

Гуцульськi мелодiї пiсень i танцiв створювали протягом столiть народнi музиканти, умiльцi, самодiяльнi, так би мовити, композитори; на жаль, їх iмена не стали вiдомими для майбутнiх поколiнь. Лише в другiй половинi XIX ст. цi високомузичнi мелодiї пiсень почали використовувати професiйнi композитори. Так, пiонер музичного руху в Схiднiй Галичинi П. Бажанський (1830-1920) працював не лише як композитор, але i як музикознавець-фольклорист. Саме вiн опрацював гуцульскi мелодiї i використав їх при написаннi першої опери про О. Довбуша на основi вибраних переказiв, спiвiв народних гiрських мелодiй. У 1882 р. П. Бажанський передав дирекцiї Руського театру у Львовi свою музичну п'єсу "Олекса Довбуш ватажок чорногорський в гуцульском наречiю", з оригiнальною гуцульською музикою. Дирекцiя театру планувала поставити п'єсу в 1883 роцi.

Пiзнiше П. Бажанський, вивчивши народну музику Гуцульщини, переробив оперу "Довбуш" в 3-х дiях i опублiкував спочатку в 1910 роцi у Львовi, а згодом з коментарями перевидав у Перемишлi (1913 р.)67. Рецензенти високо оцiнили оперу за її глибокi народно-гуцульськi мелодiї.

автор матеріалу: Володимир Грабовецький
статус матеріалу: повністю готовий
встановлено: 5 січня 2006 року


Джерело: http://www.karpaty.lviv.ua/Autogen/Pages/Administrative%20divisions/gutsulshina/kultura.html#Музика...
Категорія: Гуцульщина | Додав: asket (05.01.2010)
Переглядів: 705 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Наше опитування
Що Вас цікавить на сайті?

Всього відповідей: 1892
Статистика
Провірка PR та ТИЦ