| Головна » Статті » Етнорегіони » Гуцульщина |
ЦІЛИТЕЛЬСТВО
| Наукова медицина і лікарі здобули у гуцулів ще мало визнання. Причину цього явища треба шукати частково у тому, що на їхній території осіло небагато лікарів, до того ж, внаслідок далекої відстані до хворих, вони вимагають високу платню. Але не тільки гроші вирішують справу, бо гуцули часто платять своїм знахарям більше, ніж коштувало б фахове лікування. У більшості випадків вирішальне значення має недовіра до нових і віра в стародавні засоби. Втім, це доведений факт, що підчас епідемій безплатно відпущені владою медикаменти відкладаються невикористаними вбік, і гуцул часто вихваляється, мовляв, видужав тільки тому, що тих ліків йому не подавали. Проте якщо гуцул, який працює у лісозаготівельних товариствах, часто радиться з їхніми лікарями і дозволяє їм лікувати себе, то це можна пояснити лише тим, що він, визнаний хворим, одержує щотижневу допомогу. Досить часто він бере гроші та медикаменти, але використовує тільки перше, а друге — відкидає геть. Видані лікарем медикаменти гуцул називає ліки, зате свої домашні засоби — дохторщина. Звернімося тепер до опису гуцульського мистецтва лікування. Уже раніше мовилося про хвороби, які лікують чоловіки й жінки. При цьому вони вживають не тільки мікстури, мазі та ін., але, перш за все, різні лікувальні примовки, що їх тримають у дуже великій таємниці. Деякі займаються цим знахарством на фаховому рівні і влаштовують справжні лікарні. Так, кілька років тому скасовано в судовому порядку в Стебнах цілий санаторій для хворих сифілісом, яким керувала одна жінка. Лікувальні трави, які вживаються для виготовлення різноманітних медикаментів, збираються в Іванову ніч, причому вони повинні бути зібрані, як дехто запевняє, з дванадцяти городів або лугів. Проте різні інші складові частини для своїх ліків гуцули купують у місті в аптекарів або крамарів. Крім того, велику роль відіграє у цих медикаментах горілка. Хоча лише окремим особам приписують особливі знання зцілення, та кожний зокрема знає декілька засобів, які він застосовує в разі необхідності. Якщо всі ці ліки не допомагають, то замовляють у священика відправити обідню в будній день або складають урочисту обітницю і тоді сподіваються допомоги і зцілення від Бога. Прийнято також носити при собі амулети проти хвороб, як наприклад: ртуть у порожнистих хрестиках, хрестики з латуні, латунні персні, волосяні шнурочки, кишкові струни, старі монети,певні трави і т.п. З численних домашніх засобів хай тут будуть згадані такі: Головний біль лікують, поливаючи так довго голову холодною джерельною водою, поки біль зменшиться. Якщо біль спричинила сонячна спека, то прикладають на болюче місце свіже листя маку або капусти. Миття голови відваром любистку повинно теж діяти цілюще. Проти болю очей вживають примочки з материнським молоком. Зубний біль, який, згідно з поглядами народу, заподіяний черв'яками; що завелися в зубах, виліковують такими засобами. Сиплять насіння блекоти на розжарене вугілля і скеровують дим на зуби; від цього черв'яки гинуть і випадають. Ще вживається проти болю зубів холодна вода, спирт, товчений перець і часник. Звичне також видалення болючого зуба, причому часто дуже жорстоким і невмілим способом. Проти гикавки (гекаука) використовується така примовка: "Гекаука, гекаука, іди у воду, кого найдеш, напади, а мене N.N. леши". Оскільки відрижка находить на чоловіка, коли хтось його зловороже згадує, то вищенаведений вислів продовжується таким чином: "Хто мене згадау, аби се не спамєтау, аби єго така напала, шоби суда пригнала". Проти болю горла вживаються тонкі шматки сала, що прив'язуються до шиї, та розчин галуна для полоскання горла. Свинячі екскременти теж використовуються для компресів, особливо при дифтериті. Проти астми (спір, дехавиця) з'їдають варене серце сороки. Запалення легенів (колотьба) лікується збуджуючими компресами, приставлянням п'явок, нарешті, натиранням спиртом, у якому були розчинені мило і камфора. Проти кашлю п'ють відвар особливого моху, який гуцули називають грань і який переважно росте на Чорній Горі. Проти поносу і дизентерії їдять сушені чорниці. Запори виліковуються споживанням товченого скла. Гарячка (фебра) лікується споживанням відвару золототисячника або горілкою, настояною на полині. Також хліб, забутий у печі і лише згодом знайдений і вийнятий, мав би подіяти, якщо його їсти. Проти набряку застосовують обкурювання ягодами ялівцю. Ягоди кидають на розжарене вугілля і підставляють під дим набряклу частину тіла. Проти наривів виготовляються різноманітні мазі: мед з пшеничним борошном, солодка сметана з пшеничним борошном, віск з лляною олією. Для заспокоєння жару прикладають листя маку. Бородавки виводять примочками з кінської сечі. Проти паралічу, ревматизму і болів у поясниці служать купелі з трав і натирання болючих місць горілкою, яка заварюється з камфорою і милом. Поранення обмивають насамперед холодною водою і кладуть холодні компреси. Якщо рана переходить у гнійну, то вживаються ті ж ліки, що й при наривах. Для зупинення крові служить така есенція: дуже тонко розтирають соснові гілочки, вкидають порошок у гарячу воду і витискають відвар через шматок лляного полотна. Ця вода повинна негайно припинити кровотечу. При переломах і вивихах застосовують тверді перев'язки за допомогою кори дерева. Також змазують коров'ячим маслом відповідну частину тіла. Як блювотний засіб вживають солену воду, відвар із особливого довгого деревного моху, а також людську сечу; звичайно ж вставляють пальці в глотку. Сеча слугує цілком сп'янілим для нейтралізації алкогольного отруєння. Проти сифілісу застосовують обкурення ртуттю. Укус змії лікується часником. Нарешті слід сказати, що для викиду плоду вживається відвар з листя барвінку або пригорілого жита. Одначе ці засоби застосовуються зрідка, бо пропащими дівчатами гуцули не вельми переймаються. джерело матеріалу: Кайндль Р.Ф. Гуцули: їхнє життя, звичаї та народні перекази. — 2-е вид., випр. і доп. /Переклад з німецької Зіновії Пенюк; наукове редагування і післямова Олександра Масана. — Чернівці: "Молодий буковинець", 2003. — 200 с статус матеріалу: повністю готовий встановлено: 03 лютого 2008 року Джерело: http://www.karpaty.lviv.ua/Autogen/Pages/Administrative%20divisions/gutsuly.html#Цілительство...  | |
| Переглядів: 848 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
Категорії розділу
| Гуцульщина [16] |
| Бойківщина [4] |
| Лемківщина [2] |
| Закарпатська низовина [2] |
| Покуття [2] |
| Буковина [2] |
Наше опитування
Статистика
